* * *
То був лиш травень, тільки травень,
Коли сади милують квітом.
Де роси падали у трави,
Була весна, но ще не літо.
Віття розквітлої калини
Ніби з струмка напитись хочуть.
Я так чекав такої днини,
Тобі, щоб глянути у очі.
Й навік у них, щоб потонути,
У тихій гавані любові.
Не можу цього я забути,
Хоч й сни не сняться кольорові.
6.05.2012 (Михайло Чир)
