Жив генерал – солдатів муштрував,
Бо знав: слабким не місце – поле бою.
Його кляли. На це він не зважав,
Був задоволений цілком собою.
Як листя з клена зсипались роки.
Висить у шафі генеральська форма.
А він розчулюється від руки
І щічок внучки. Стало що? – Гормони.
Вік зміни вніс у гормональний стан –
Прогестерон виходить із окопу.
Всі наші здібності, наш настрій і талант
В полоні гормонального потоку.
