Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Тарасівський: Рождественская песнь* - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ulcus, 25.12.2017 - 15:13
і дарма зарубав. ваші оповідання дуже харизматичні. особливо ті, які стосуються дітей. упродовж останнього року мені дуже часто доводилось бувати на дитячих святах (інколи й двічі на тиждень). і... так, тоді ти стежиш не за сценарієм, а за тими маленькими особистостями, які по-своєму розуміють і подають свої ролі. вихователі ж уважно спостерігали за нами, боячись поблажливої зверхності гостей. та куди там? головними були таки величні малята, господарі усього на цій землі ))) от і корисно інколи запізнитись із прочитанням. сьогодні якраз європейське Різдво! зі святом! Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 26.12.2017 - 08:14
Зарубали з міркувань політкоректності. Через те, що герої розмовляють певними мовами. Мовляв, прибери ці згадки, і ми друкуємо. Якби я це вигадав із власних політичних міркувань, можливо, прибрав би, але це документальне кіно, тому нє.Що ж до атмосфери дитячих свят - йой. Адміністративно-командні свята в нас досі домінують. Колись один знайомий мучився, писав текст про свято в садочку, кажу йому: а ти напиши правду, не пиши те, чого від таких текстів очікують. Яку, питає правду? - А таку: в садочку тісно, як в ліфті, та жарко, як в лазні; всі - батьки та вихователя - слідкують лише за тим, аби кожне маля виконало свій рух і сказало своє слово, радості в цьому ніякої, крім одної: НУ НАРЕШТІ МИ ЦЕ ПЕРЕЖИЛИ! А от в нашій новій школі (геть недержавній, саморобній та цілком не бізнес-проект) новорічне свято було вільним і невимушеним - дітям запропонували робити номери, хто що хоче, та надали їм одне: допомогу та підтримку. А, ще приміщення та матеріали. І концерт вийшов просто чудовий. Вітаю і Вас зі святом. Нуашо? Мій прапрадід був італієць, напевно, що католик. Отже, дзень-дзелень, дзень-дзелень, цілий день дзвоники дзвенять, ялинкові ліхтарі весело горять, гей! Вікторія Т., 04.12.2017 - 06:58
Гарний, реалістичний опис -- самої події, подробиць поведінки людей і природи, зміни настрою після виступу дітей, які випромінюють святковість. Епізод з мовою засмутив.Можна було би сказати "...вот так выясняется, что Божьи вестники говорят по-украински...одну фразу, после которой тут же переходят на русский, потому что никто больше по-украински говорить не желает". Втім, автор тут не кривить душею, саме так воно і є.
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 26.12.2017 - 08:04
Школа, до речі, спеціалізована з поглибленим вивченням української мови імені Довженка ) (
Максим Тарасівський відповів на коментар @NN@, 02.12.2017 - 06:38
Трохи зарано, справді. Готувався до Різдвяного випуску одного часопису, ну, і ось маю таке.
@NN@ відповів на коментар Максим Тарасівський, 02.12.2017 - 13:30
Колись, вже перед страсною неділею, я приїхала в один монастир, йшла служба , кадив знайомий монах, і знаючи, що я не зможу приїхати до них на Великодень, він підійшов до мене *впритул*, сказав: - *Христос Воскрес* і я згодилась з ним - *Воістину Воскрес*.А тепер я радію разом з вами.
Максим Тарасівський відповів на коментар @NN@, 03.12.2017 - 08:41
Знайомі ченці кажуть, що так слід вітатися цілий рік поспіль - "Христос воскрес!", тому що це - головна подія історії )П.С. А часлопис оповіданнячко моє зарубав |
|
|
||||||||||||||||||||||||||