Ця легенда всім відома. Мені вона теж дуже подобається. Я її дещо переробив і адаптував для своєї маленької внучки.
В давню давнину на березі теплого моря жив юнак. Звали його Персей. Він був один у матері. Персей ловив рибу, був дужий, гарний, щирий. До таких завжди благоволили боги. Персей сподобався богу Гермесу. Він став його покровителем. Одного разу, коли Персей відпочивав на вершині скелі біля моря, до нього на своїх легких крилатих сандалях прилетів Гермес і підсів поряд. Він дружелюбно заговорив до Персея:
- Ти, такий гарний і дужий, невже хочеш все життя ловити рибу? Ні, в тебе повинна бути інша доля. Ти можеш стати царем в своїй країні і всі тобі будуть поклоняться. Ти можеш бути багатим і могутнім.
- Але як цього добитися? – загорівся Персей.
- Я навчу тебе, як стати володарем. Ти тільки виконуй те, що я говорю.
Далеко звідси в морі є непривітний кам’янистий острів. На ньому живе страхітлива потвора Горгона Медуза. Це крилата жінка з величезною головою, де замість кіс звиваються гадюки. Тулуб в Горгони вкритий такою твердою лускою, що ніяка людська зброя її не може розрубати. Здоровенні руки і ноги потвори закінчуються гострими пазурами, ними вона вмить розриває свою жертву. Та найстрашніше в неї обличчя, замість носа хижий дзьоб, з бридкої пащі стирчать довгі ікла. Та це ще не все. Коли її очі, червоні від люті, подивляться на людину чи іншу живу істоту, то вона проймається смертельним жахом і вмить кам’яніє. Але у неї є слабке місце, це її шия. Ти повинен відтяти Горгоні голову і сховати її у торбинку.
Я тут привіз тобі деякі речі, позичив їх у богів. У Афіни – дзеркальний щит, у Гефеста – меч, який розтинає навіть залізо, у Артеміди – чарівну торбинку, ну, а від себе – запасні свої крилаті сандалі. Але цього замало, щоб перемогти Горгону. Коли будеш битися з нею, не дивись їй в очі, інакше вмить скам’янієш. Ти повинен дивитися тільки на її відображення в щиті.
Прилетів Персей до острова Горгони, а сам дивиться тільки вбік на щит. А там відобразилося таке страшне чудовисько, таке вдарило у вуха шипіння, вереск, скрегіт, що від одного цього можна було оніміти. Але Персей себе швидко опанував. І почали вони з Горгоною битися. Кружляють один навколо одного в повітрі. Горгона хоче схопити Персея пазурами, а він спритно вивертається. У відповідь Персей б’є мечем по тулубу Горгони, а розрубати не може. Вже сили починають залишати Персея. Тоді він вдався до хитрощів. Прикинувся, що впав замертво на землю. Горгона зі скавчанням накинулася на нього і від задоволення злегка висунула шию, яка не була захищена лускою. Одним помахом меча Персей відрубав їй голову і сховав у чарівну торбинку.
Гермес сидів на великому камені на цьому острові і спостерігав за битвою. Боги в справи смертних вмішуватися не мають права. Тому він був дуже задоволений, що Персей переміг.
- Летимо в столицю твоєї країни, - сказав Гермес, - там ти відразу станеш царем, тому що тебе будуть всі боятися, адже достатньо тобі вийняти голову Горгони з торбинки, як всі навколо скам’яніють. Але запам’ятай, Персеє. Горгона розкриє очі один єдиний раз. І цю зброю потрібно приберігати тільки на самий крайній випадок.
Вони пролітали над одним мальовничим островом, і раптом Персей побачив, що до скелі біля самих хвиль прикована прекрасна дівчина. Вона була настільки гарна, що Персей відразу закохався в неї. Він підлетів до дівчини. Поряд плакали її батьки. Вони розповіли юнаку історію, що кожного року до їх острова припливає велетенське чудовисько, і, щоб воно не знищило весь острів, вони віддають у жертву найкрасивішу дівчину. Цього року черга дійшла до їх дочки, Андромеди.
- Я не допущу цього. Я перетворю чудовисько в камінь, - закричав схвильовано Персей. Гермес лагідно поклав йому руку на плече і тихо сказав:
- Подумай, Персеє. Горгона діє один лише раз. Що ти вибираєш, кохання чи владу?
- Я вибираю кохання, - сказав твердо Персей. Гермес зітхнув:
- На жаль, я не можу вмішуватися у твій вибір.
Море забурлило і серед хвиль появилося чудовисько. Воно було таке велике, як гора. Персей без всяких сумнівів витягнув з торбинки голову Горгони і направив її на чудовисько. Горгона блиснула останнім, лютим, жахливим, кам’яніючим поглядом на чудовисько, і після цього назавжди закрила очі. Чудовисько перетворилося у велику кам’яну гору, яка до сих пір стоїть біля того острова.
Гермес зібрав речі і полетів геть.
А Персей одружився на Андромеді і весь острів святкував їх весілля.
ID:
760834
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 17.11.2017 13:25:22
© дата внесення змiн: 17.11.2017 13:45:48
автор: Володимир Бабієнко
Вкажіть причину вашої скарги
|
