Від болю, а може від бою
Країна зігнулась вербою
І просить у кожного: "Сину!
Вставай, прожени супостата,
Вставай, йому досить ламати
Прекрасну країну-калину."
Вже досить у радах-палатах
Її розривать-продавати
Її ненависно ділити.
І ворога просить прогнати,
Від сну прокидатись, згадати,
Що ми їй не пасинки, - діти.
