Страх повзе по спині
Точать кігті гріхи
Не кажи що не винні
Твої очі заповнили сни
Тепер стану вільною?
Закровоточивши, падає лезо
Може з надією
Може потребою?
Шкіра вбирає дотики
Правда повільно вицвіте
Може у наших спротивах
Завтра почнеться уже?
Ти може тут за стіною
Але якою саме
Переплетешся з журбою
Десь аж під небесами
Затра колінами у болоті
Стисне долоня віру
Може й будемо самотні
В серцях несучи надію
