Осінь – значить ностальгія,
Чай, камін, старий альбом,
За вікном дощами сіє,
Світ прощається з теплом.
Плед і в’язані шкарпетки,
Книга проситься до рук,
Дещо пишеться в чернетки
Під старого фільму звук.
На екран не заглядаю,
Бо напам’ять той сюжет,
На дивані котик з краю,
На столі – жоржин букет.
Вже останніх, від морозу,
В подарунок кілька днів,
Напишу вірша про прозу,
Щоб він трохи теж зігрів.
Нашу осінь, нашу хату,
І пухнастика-кота,
Людям треба небагато,
Лиш любові теплота.
ID:
697211
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 28.10.2016 15:11:28
© дата внесення змiн: 28.10.2016 15:11:28
автор: Надясемена
Вкажіть причину вашої скарги
|
