В майбутнє лине моя пісня,
Теперішнє –
лиш тимчасовий приятель мені.
Минувшина –
моя стражденна Батьківщина,
що тяжко крається в собі!
Робота в мене невелика:
я відчуваю порухи душі.
А голос мій приречений бродити
у хащах хижих лихоліть...
Та прийде час,
коли народ прийде́ до тями,
злама кайдани вікові.
І в сяйві величі постане –
могутній Київ золотий!
/2016/
