Путі Господні є несповідимі.
І Божий дар - це кожен поворот.
Не підеш геть і не проїдеш мимо -
Не оминеш ні трон, ні ешафот.
Людина кожна, що в житті зустрілась,
Не просто так з’явилась на путі:
Бо кожна зустріч є Господня милість:
Щоб тільки цим спаслись ви у житті.
Життя ж трудне, і в світі мало миру
І ангелів не слухаємось ми.
Ми кожну мить воюємо від жиру,
Бездумно наближаємо час пітьми.
Бува, здається, наші хлібо-солі
Якась помилка, й особисто ми
Всі гідні мати кращу й іншу долю,
Та так Господь дав жити між людьми.
Дивись на світ, як дивиться дитина,
Побач в росинці Божий срібнолик,
Нехай же зло в душі навіки згине —
Даруй добро та вдячність цілий вік.
Путі Господні є несповідимі...
Та кожен гостем в світ земний іде,
І кожен є бажаним і любимим,
Бо сам Господь незримо всіх веде.
*******
Шляхи Господні є несповідимі.
Є Божим даром кожен поворот.
І не звернути, обійшовши мимо,
Не обминути чи то трон, чи ешафот.
Кожна людина, що в житті зустрілась,
Не просто так з'явилась на шляху.
Господь вас звів, щоб вона пригодилась:
Тобою її, а нею тебе спасти від страху.
Але життя важке і загадковий світ
І ангелів не слухаємось ми.
Воюєм один з одним кожну мить
Бездумно наближаєм час пітьми.
Часто здається, помилкова доля,
Усе не те, що сподівався, що чекав,
Але на все в житті Господня воля,
Ти краще з вдячністю прийми, що Бог послав.
Ти по-дитячому побачити зумій
У крапельці роси сріблясте сяйво,
Любовю заміни усе в душі своїй,
Бо все, що без добра й любові в житті зайве.
Шляхи Господні є несповідимі
Та кожен гостем в земний світ іде,
І кожен бажаним є і кожен є любимим,
І сам Господь незримо всіх веде.
***
ПУТИ ГОСПОДНИ НЕИСПОВЕДИМЫ
Пути Господни неисповедимы.
И Божий дар есть каждый поворот.
И не свернуть, объехав рядом, мимо,
Не миновать ни трон, ни эшафот.
И каждый человек, что в жизни встречен,
Не просто так встал на твоем пути.
Господь вас свел на этом белом свете,
Чтоб им - тебя, тобой - его спасти.
Но жизнь трудна и мир непредсказуем,
И Ангелов не слушаемся мы.
И каждый миг, и каждый час воюем
Друг с другом, приближая царство тьмы.
И кажется порой, что наша участь,
Дана нам по ошибке, и как раз,
Уж, мы-то заслужили фант получше...
А надо принимать, что Бог подаст.
По-детски надо научиться видеть
В росинке малой Божье серебро
И зло в душе своей возненавидеть,
И благодарно взращивать добро.
Пути Господни неисповедимы...
Но каждый гостем в мир земной пришёл,
Которого желанным и любимым,
Незримо за руку Господь привёл.
Автор стихов - Любовь Лихоманова
ID:
671027
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 08.06.2016 14:25:15
© дата внесення змiн: 27.06.2016 13:02:09
автор: LaraS
Вкажіть причину вашої скарги
|
душе и на память!
