Затихли співи солов'їв
перед дощем,
А він розхрістаний біжить,
маха плащем?
Хто гонить цю істоту, мов
сліпу вівцю,
Та й натяка топтатися
по чебрецю?
Як робот поле перетнув
дивак не раз,
Бо вранці виконати мав
чужий наказ:
Розчавить стебла молоді й
пустити сік
І непомітним утікти
на інший бік.
Із чорних хмар покрапав дощ,
загуркав грім .
Чи вийде звідси цей дивак
тепер сухим? ...
