Осінь. Вечір. Прохолода.
Тінь забутих вечорів.
Кава тепла, рідна книга,
Сутінки вчорашніх днів.
Філософія і вічність,
Зрілість таємничих дум,
Все сплелось в далекий простір,
У безмежжя височінь...
В кожному із нас суть протиріччя,
І живе в душі « таємний дім»,
Дім думок сплетений в вічність,
Дім думок непізнаних речей.
