Осінь. Вечір. Прохолода.
Тінь забутих вечорів.
Кава тепла, рідна книга,
Сутінки вчорашніх днів.
Філософія і вічність,
Зрілість таємничих дум,
Все сплелось в далекий простір,
У безмежжя височінь...
В кожному із нас суть протиріччя,
І живе в душі « таємний дім»,
Дім думок сплетений в вічність,
Дім думок непізнаних речей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617145
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.10.2015
автор: Людочек