Із раннім світанком
Я сплутав яскраву зоряну ніч.
І зору достатньо,
Аби добряче роздивитись її.
Слуху достатньо,
Щоб почути промовляння вітру крил.
Дотику достатньо,
Щоб безмовно опісля сумувати по ній.
Обширу думок достатньо,
Аби заглибитись за межі небесних світил.
Спокою достатньо
Для розмови з нею один на один.
