( З Днем бібліотекаря)
A ви слухали тишу?
Як книжки на полицях
Щось шепочуть про долі свої.
І так пошепки...
Кличуть і кличуть
Нас в далекі незнані краї.
І цей шелест сторінок
Шепотіння німого,
Зачарує і звабить,
І в душі защемить.
Упліта візерунком
Мільйон павутинок
Із думок, із легенд,із казок.
Ви послухайте...ні?
Так, не кожен почує.
Лише той, хто душею
Приріс до книжок.
І щоранку крокує
До скарбниці святої
Із думок, із легенд, із казок.
Он з полиці мелодію
Ніжно співає...
Там...сміються закохані
У весільнім танку.
А в куточку десь мати
До Бога благає...
І шепоче молитву святу.
А он там теореми,
І числа, і знаки,
І сузір'я далекі,
І незнані світи.
А ось тут те, що кожен
Із нас має знати
Про свій край,
Де народжений ти.
Отак слухати тишу
Уміє не кожний.
Лише той, хто душею
Приріс до книжок.
І снує все життя
У думках-павутині
Із легенд, із пісень, із казок.
І так буде довічно
У цім замкнутім колі.
Вже новим шелестять
У книжках сторінки.
Ця професія вічна,
Бо донині й відколи
Найцінніше для людства - книжки.
Зачепив мене Ваш вірш, Зою, за живе...зачепив, за болюче
Прислухатись до тиші хотілось з дитинства
Та не склалось у мене такого життя,
Як хотілось не буде, що ж подіяти можу,
Вже намає назад вороття.
То ж сьогодні я сяду край свого віконця,
Окуляри на ніс почеплю...
Буду слухати казку, блукать між сторінок,
Може й стежку в колись...віднайду.
Вітаю Вас Зоєнько зі святом бібліотекаря (вибачайте, що з запізненням)
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за щирість, привітання. Дуже приємно. Всьго Вам найкращого.
Причудово. Вірш викликав якісь щемні почуття. Без книг не уявляла свого життя. Читала до ранку. А зараз більш читають в електронному вигляді. Але це з книгою не зрівняти. Мені подобається, навіть, як пахне книга. І коли читаєш книгу, перебуваєш в іншому світі, в іншому вимірі, в іншому часі.
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вам. Мені дуже приємно, що мій вірш зачепив, викликав багато емоців, повернув в минуле...
Так, Зою, для нас книга, як свято.
На жаль, не всі поділяють наші думки про цінність книг. Тепер більше довіряють інтернету. Це теж не погано, але ж з книгою не зрівняти...
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00