| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
ЛЮДИНОКОМАХИ
|
У дзвін оркестровий
синхронних клаксонів
ранкового транспорту
нагло вплелися
розпатланий лемент і поспіх ще сонних
міщан, що їх спокій, мов старець, полисів.
Жінки – невгамовані диктори вулиць, ба, рупори площ і вокзалів трибуни.
І місто – гучний, невгаваючий вулик –
мов мед,
у стільник перехожих трамбує.
І в цій метушні мерехтливих метеликів,
в темній марноті
втрачається сутність і
вічність втрачає людину як велета...
Людинокомахи
снують в сірих сутінках.
© Саша Обрій.
ID:
602431
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 27.08.2015 12:11:55
© дата внесення змiн: 05.11.2015 12:27:46
автор: Олександр Обрій
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: -
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|