Степан Щипачев
Любовью дорожить умейте,
С годами дорожить вдвойне.
Любовь не вздохи на скамейке
и не прогулки при луне.
Все будет: слякоть и пороша.
Ведь вместе надо жизнь прожить.
Любовь с хорошей песней схожа,
а песню не легко сложить.
---------------------------------------------------
Любов буває ніжна і щаслива,
Так тихо підкрадається до душ,
Тоді емоцій огортає злива.
От тільки збережи чуття, не руш!
Як тільки на поріг любов ступає,
То розум, знаєм, утіка в вікно.
І маємо тоді ми те, що маєм,
Не те, що нам показують в кіно.
Любити, просто граючись, уміють.
Зникають десь красиві всі слова.
І душі від образи враз німіють.
Невже у цьому винна голова?
В любові треба бути обережним.
Вона дана не тільки для утіх.
Хай буде, ніби океан безмежним.
Красивою, як папороті цвіт.
Не проливайте, жінки милі, сльози
За тими, хто вас просто не любив.
Хто вашу кров у жилах заморозив,
Хто віру і любов в душі розбив.
Любов тікає, як за нею гоняться.
Не буде там щасливого життя...
А тим, хто утікає - посміхається.
Таке зробили люди відкриття!
_________________________________
Усім закоханим щастя та удачІ.
Любов то не кара
Але і не гра.
Не квітка, що зів'яне живо,
Любов то дар і Бог сам вибира
Хто заслужив оте спізнати диво.
Так написав один поет, а правда ж. А вірш Ваш - просто ну, як правила для закоханих, якийсь ЗАКОН якого потрібно дотримуватись, але на жаль це все приходить з роками. Супер
Отака вона любов - спонтанна і непередбачувана... Але ніхто, на жаль, не застрахований від втрати здорового глузду в коханні... Бо там, де закипає пристрасть, холоднокровний розум притлумлюється. Чудовий вірш!