Весна! Та мить, коли мій сад
На зграю лебедину схожий,
Немов шубовсне - і злетять
Дерева в синь небесну божу!
Стоять запалені свічки –
На грядці й у дворі – тюльпани,
І сиплють снігом гілочки
Тендітних вишень на світанні!
Ласкавий теплий вітерець
Розносить пахощі духмяні,
І зізнається горобець
Своїй обраниці – в коханні!
І навіть як раптовий дощ
Розмиє сонячну картинку,
Зрадію і йому також
Та не ховатимусь в будинку!
Чарівно гарно. 
