І як тобі в світі без снів? Так само зриваєшся зранку? Ідеш, тихо гладиш коханку Так само як завжди умів? Чи знову рахуєш роки Й живеш вже без волі-примари? Без сили упавши на нари Й з надією пишеш листи?
ID: 565731 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 10.03.2015 23:45:53 © дата внесення змiн: 10.03.2015 23:45:53 автор: Метаморфоза
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie