Не сплю сьогодні пишуться вірші.
В рядочки білі сиплються білилом.
Прийшли до мене спомином вночі,
Як сніг на скло вкладаються акрилом.
Згадав дитинство й ночі на печі,
Колись у хаті просо ми сушили.
По вуха в просі наче ті вужі,
Ми голопузі в черені шаліли.
Смолою пахло в хаті і зерном,
Лучинка тьмяно з припічка світила.
Кружляла нічка темна за вікном,
Як Фея добра спатоньки ложила.
Немов би вчора диво це було…
Лягли глибоко зморшки вже у руки.
Це ж скільки років вдалеч віднесло,
Коли виходять заміж вже онуки.
Бажаю ще багато таких натхненних ночей! 
Нагадав і мої черені конопляні! 
