Я бачив, як долала гідність голод
З останніх сил, затиснувши ковток,
Здалося їй, глузує кожен поряд,
Надкушений підняла пиріжок.
Тайком доїла разом із сльозами,
У сутінках сховалася душа.
Пішла туди, де «Гради» між домами –
Диктатори голодного життя.
Ні, не здолав проклятий голод гідність.
Хоч як, пішла нескорена ніким!
А поруч бігла біснувата підлість
З душком російським, злісним і дурним.
