Немає місця кращого, ніде, як рідна хата,
А ще - можливість притулитися до мами й тата,
І встигнути подякувати за любов й опіку,
Вклонитися, в покуті, за гріхи без ліку...
Своєю ласкою, теплом сердечка їх зігріти,
Добром, турботою їм душі напоїти;
Віднині стати вірним оберегом
У безперервній Вервиці пред Богом
27.10.2014.
