Вже забуваються слова,
Обійми ніжні й сподівання,
Надії навіть вже нема,
Усе стера розчарування.
А ти ж подобався мені,
Та ні - тебе я покохала,
А що залишилось в душі -
Розбите серце як примара.
Ти зрадив все, усе розбив,
Невже не жаль тобі любові,
О мій коханий, ти ж просив,
В твоєму бути лиш полоні.
