Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: Поряд зі мною уже їх нема… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отак і живемо сум поряд зі сміхом... Левчишин Віктор, 29.09.2014 - 10:05
Ми вже самі батьки та дідусі/бабусі, але своїх батьків не забуваємо.... Любов Вишневецька, 29.09.2014 - 03:21
Жахи нашого життя. До 16 років мамине фото було під подушкою. Після того, як лишилася татка, думала втрачу розум. Час не загоює рани.......Любонько, тримаймося...........Обнімаю. леся квіт, 28.09.2014 - 22:58
горлиця, 28.09.2014 - 21:03
Так би хотілося сказати своїм батькам -Мамочко тато, я вас люблю! Хоч зараз і кажу, та вже не чують. Як жили , здавалося ці слова зайві! І так же знали!!! А чи ж знали? Царство небесне батькам! Анна Берлинг, 28.09.2014 - 18:27
За життя варто встигнути сказати рідним людям, як ми їх кохаємо і будемо кохати...завжди за нашого життя. Леся Shmigelska, 28.09.2014 - 18:17
Щирі співчуття вам...слова розгубилися, розумію ваш біль...мої батьки обоє біля мене, я ціную кожну мить проведену з ними... Дай вам Боже добра і миру, а ваші батьки, вірю, моляться за вас на небі... |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||