Присвячення Кушнірчук Іванці
Давно нічого не писала,
Неначе в забуття я впала.
Один дзвінок усе змінив одразу.
"Я хочу в Львів", - думаю фразу.
Можливо, ти мене змінила
І раптом мріяти навчила:
Тепер у мене лиш одна мета -
Дорога, наплічник і міста, міста...
Не треба нам на місці тут сидіти,
А йти вперед і більшого хотіти.
На дворі осінь, але не біда,
Бо в мене - ти, а в тебе - я!
