Спинись на мить, згадай про тих,
Кого нема серед живих,
Хто затулив собою нас
У грізний доленосний час.
Хто радіацію ковтав,
Чорнобиль тілом закривав,
Щоб не кінчалося життя,
Раділа б мати і дитя.
Хто з білокрів`я згодом вмер,
А може рак підступний зжер,
У храмі свічечку постав,
Щоб світ такого більш не знав.
Спинися серед метушні,
Згадай загиблих у борні
За щастя жити на землі,
Пізнай себе на їхнім тлі.
Чи ти готовий все віддать,
Щоб світ продовжував сіять,
Чи ти сховаєшся в кущах,
Бо жре тебе тваринний страх.
Спинись на мить, згадай про тих,
Загинув хто за світ живих,
Сміливців, добрих відчайдух,
Щоб вогник пам`яті не вщух.
26.04.04.
