Вона заснула. Він не спить.
Вона забула. Він мовчить.
Вона прокинулась. Він спить.
Вона не бачить. Він летить
Від неі, за вітром, за метою.
Вона чекаэ. Він зустрічаэ.
Він думаэ. Вона мовчить.
Він плаче. Вона лежить.
Він схлипуэ. Вона не мовить.
Він згадуэ. Вона тривожить
Його думки у пориві пізнання
Непізнаного ним кохання. Кома.
Вона замислена. Він мовчазний.
Вона вагітна. Він німий.
Вона цнотлива. Він тривожний.
Вона щаслива. Він не заможний.
Чому б то раптом захотілось
У грошах щастя ій пізнать?
Він задумався. Вона померла.
Він помилився. Вона роздерла.
Він запізнився. Вона все стерла.
Він милувався. Вона померла
Від його ж рук і ласк,
І заздрості людськоі, світовоі.
Вона не э. Він ще живе.
Вона вже тліэ. Він не гасне.
Вона розуміэ. Він і прекрасне.
Вона вже там. Він триваэ
І серце тихо стогне!
