Чому не цінеться життя?
Чому над нами доля зла?
Чому "класична птиця"
Рим спасла?
Безглуздя?! Так,
І ми, як Щука, Лебідь, Рак,
Хто тягне в простір,
Мрійник-неборак,
Хто прагне в глибочінь пірнути,
А хто і взадки повернути.
Отакечки ми всі живем,
Тому й не завжди хліб жуєм.
30.04. 1998 р.
