Думки про тебе не дають доступу до кисню.
Задихаюся я , немов вільна пташка у клітці.
Озираюсь злякано чи ніхто змін не помітив.
Заснути хочу , та це не мені вирішувати.
І рахунок часу почав втрачатися непомітно.
Коли з тобою я секунди йдуть значно швидше.
Крикнути б голосно , щоб все розвиднілося,
Та ніхто не почує , бо німі й глухі вони всі.
