Ти кажеш, що я дивна, слухаю Земфіру,
Тікаю з вітром, ділюсь з ним думками.
А я лиш теплий шепіт кольору ванілі,
Переступлю межу і розжену тумани.
Уже давно відстала я від моди,
Не знаю, чи буду колись в Парижі.
Гортаю книгу спогадів зимових,
Прошу у музики додати краплю сили.
