Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: Як птах. Кудись - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То хай летить. Користуймося тим, що дають. У деяких і того нема... Дякую Helen Birets, 19.12.2012 - 17:14
Зате э мудрість, досвід...і ще маса важливих і цінних набутих якостей
Вразлива, 19.12.2012 - 10:56
Дуже мило Ліночко! Які красиві на морозі снігурі,на тлі неба,на голій та в уяві - кучерівій гілці.Так наші дні, що ,осипаються мов ягоди у сніг, віршами написані на білому папірці.
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякуюнехай Миколайчик принесе тобі мішок щастя Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сьогодні - день Святого Миколая. Нехай він тобі і твоїм рідним принесе мішок щастя!
Фотиния, 18.12.2012 - 10:43
А может и нам не стоит заморачиваться с календарями, жить, пока живется-можется! Всё равно ведь не властны...
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
да не стоита написать... почему бы и нет? терен юрій, 17.12.2012 - 16:05
Хай буде у душі у нас весна, нас не злякають дати календарного листа!!!
Віктор Варварич, 17.12.2012 - 14:15
В щоденнику. Листочки із календаряПожовкли, як кленовий пізній лист. Зі снігурями відлетить кудись моя Чарівна молодість. Як птах. Кудись…....Гарно описали... Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кудись летить. І не піймаєш...
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Слава Богу, Вы это пережили. И у Вас, Андрей, надеюсь, наступило просветление.
Валентина Ланевич, 17.12.2012 - 00:09
Не повернути, хто ступив за оту межу, тільки пам’ять наша може туди заглянути.
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Добре, що пам"ять дана людині, на відміну від тваринного світу...
Наталя Данилюк, 16.12.2012 - 22:59
Так ностальгійно...А молодість не вернеться...І проминулі літа, наче ті червоногруді пташки, зринають у нас перед очима спогадами...
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я снігурів бачила, коли мені було 10 років. Оце згадала і написала. А ніби було вчора... Дуже чарівний снігурик, Наталочко? Де ти таких розводиш? Крилата (Любов Пікас), 16.12.2012 - 22:52
Всі роки прекрасні, як і ці червоногруді пташки! Гарно написано!!! А роки наші йшли в щось важливе для нас на той час!!!
Салтан Николай, 16.12.2012 - 22:22
... невтримна молодість ... єдине, що ми можемо зробити це берегти в пам"яті яскраві та теплі моменти життя....і наповнювати своє теперішнє життя тими емоціями, що були ....
|
|
|