нині
тікаю від тиші
ховаючись у звуках
шукаючи нішу
де присутність у вухах
чужих голосів
є доказом несамоти...
а згодом
у рекурсі часів
я зажадаю звуки чистоти
прозорість тиші
і прозріваючи згадаю
Той голос вишній
я пам`ятаю -
весь світ у захваті
безмовно приголомшений
завмер у злагоді
і я ще до народження
вчуваю непорушні
звуки рая
що у душу
тишиною
промовляють...
