Я тебе не чекаю сьогодні у себе у гОстях
Не малюю яскраві ніким не прочитані знімки
Я з тобою не граю ні в карти, ні навіть у кості
Бо з руками у мене проблема, немовби в каліки
Я все мрію тебе пригорнути до себе безбожно
І заглянути в очі, немовби німе цуценя
Від твоєї байдужості зовсім мені не тривожно
Бо розгорнуті руки шукають тебе навмання
Я тебе не благаю шукати мене серед інших
Пробиратись до мене крізь стіни, чи може крізь терни,
Відчайдушно мені призначати усі твої вІрші…
… я тебе не благаю… та хочу все ж цьОго нестерпно…
Які віддані, щирі, теплі почуття... от же буває в житті любиш всією душою - інша половина холодна, любиш, аби любити - у відповіть тебе люблять всією душою.... парадоксальний світ.... А Вам щирого і взаємного кохання від душі
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Найсокровеніше завжди ховають в серці,
