Я так не можу, я вибачаюсь,
І навіть трішки-трішки каюсь.
Не можу жити без казки чи мрії.
Я пильно бережу свої надії.
Я не права? Не розумію.
Як це – не мати шаленую мрію?
Хоча, може, помилка моя?
Ох, це ж тільки пусті слова.
А треба довести, довести усім,
Що мої слова - це не просто дим.
Мрію завітну в життя поселю
І хутко вигадаю собі нову.
