Картини і Андріївський узвіз,
спускаємося вдвох зусім поволі.
Бруківка, люди йдуть напереріз,
і чую на собі я погляд Олі.
Для неї світ барвистих кольорів,
яскравий наче сонячна веселка,
в цій дівчині розгледіти зумів,
добро, що теж живе в моєму серці.