Мабуть, у кожного із нас
В житті такий настане час,
Коли злетяться,мов граки,
Минулі давнії роки;
Усе, що зроблено за вік,-
Все, що було - із року в рік:
Події,дати,імена,
З ким,скільки випито вина,
Гріхи,невдачі,помилки...
Було-було... Роки-роки...
І тут питання постає:
Яким було життя моє?
Чи так прожив я,як хотів?
Що після себе залишив?-
Руїни,згарища і кров,
Чи вдячну пам"ять і любов,
Зробивши добрих справ укіс?..
А,може,так собі: проліз,
Звиваючись,неначе гад,
Й поглянуть боячись назад,
Хоч і дивитись там - дарма,-
Слідів-бо після змій - нема!..
І кожен сам собі тоді,
Згадавши роки молоді,
Пройшовши подумки життя,
Дасть відповідь - по всіх статтях!
Ще й вирок сам собі складе:
Куди душа його піде?-
До райських сонячних садів.
Чи в підземелля -
до чортів...
ID:
285779
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 12.10.2011 12:37:13
© дата внесення змiн: 23.02.2012 22:41:42
автор: Василь Царинюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
