Нехотячи,даєм думкам дорогу,
Хоча би вже забутися на мить.
Та й сни немають спокою від них,
Думки справи реальні чи бажанні?
Звертаючись до Бога в молитвах;
Скажи чому без добрих змін усе?
То поможи мені забути все і тих,
Що є,та не повинні поряд мене бути.
Шкода,що не зуміла повернути,
Думки обставинам підкорені були.
Мудрість приходить,так!Невчасно!,
А дурість їсть безвороття роки...
