Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Окрилена: Після двобою - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тарас Слобода, 22.02.2011 - 10:35
мені з дитинства подобались анемони, у нас їх ще називають по народному (Тарасиками) Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікава народна назва. Я теж люблю анемони білі, лісові. Дякую, Тарасе
gala.vita, 21.02.2011 - 23:16
довершена гама образів...вишукана картинка... насолода неймовірна від прочитаного, відчутого, побаченого!ай, як гарно!!! Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую тобі, Сонечко. Тепло біля твоїх слів... гріюся
Володимир Шевчук, 21.02.2011 - 22:03
Наталочко, я б Твої вірші і без зазначення авторства впізнав би Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володю
Шипшинка, 21.02.2011 - 20:10
"У сірому небесному сувої, що зачепився за гілля дерев, відбились тіні нашого двобою і вишили гіпюровий шедевр." - ТАМ ЛИШ ОБІЙМИ Й ПОЦІЛУНКИ, ТАМ ТІЛЬКИ НАШІ ЛИШ ТІЛА. ДУША В ДУШІ, ТО ПРИСТРАСТІ МАЛЮНКИ ТАМ, ТИ І Я - ЗГОРІЛИ В МИТЬ ДО ТЛА... |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||