Чому ж горять,
Чому не гаснуть зорі-світочі?
Вони зорять,
Вони ,неначе, сльози ночі.
Так плаче ніч...
Сховавши за хмаринням очі,
І пліч-о-пліч,
Подружка ти цієї ночі.
У чому річ?
Чому сльоза щоку лоскоче,
З невтішних віч?
Що серце в грудях хоче?
Не віриш ти,
Що щастя прилітає двічі,
А біду нести,
Тяжко по життєвому узбіччі.
Із зорями холодними в собі...
З недолею,самотньою, в журбі...
