Стріча мене не Спас, а спис,
Та слів настої, та узвари…
Я у подвійнім екземплярі
В твоїх зіницях появивсь!
Як дві мішені полігонні,
В твоїх очах два силуети –
Мої дві тіні безборонні,
Що ждуть на чергу кулеметну.
Вже не надіюсь на осічку…
А ти, що мала би карати,
Зронила, як чарівна чічка,
Сльозу-перлину в три карати…
