Перебіжчикам чи =позафракційникам=,як вони себе називають,
або попросту - =тушкам= невідправлений лист.
Подертий лист на блюдечку лежить,
Роздерті букви, навпіл рвані фрази.
Йому уже ніколи не ожить,
Не стати тим, чим мав служить одразу.
Його вже неможливо позбирать,
Не відтворить закладеного змісту,
І він уже не може розказать -
Нема кому.., та й вже немає смислу.
Бо осліпила жадоба їх всіх,
В гарячій спішці про слова забули,
Забули, що колись хтось вірив в них -
І от вони цю віру обманули.
Не просто обманули - продали
Разом з душею, що в них ледь хиріла
І словом новим себе назвали,
Що в словнику Іуди заржавіло.
Вони десь тут, блукають поміж нас,
Ховають очі в гаманці і плечі,
Бо думають, що пройде якийсь час
І їх простять, як вже не раз доречі.
Я ще писав, ще вірив в їхню суть,
Ще міг щось зрозуміти, щось простити -
А зараз залишилось зачеркнуть
Сірник і в блюдці віру ту спалити.
