За все приходить розплата...
Навіть за сонця тепло
Дерева в листопаді платять
Золотом листя свого.
За радість любові і дружби
Життя у нас плату бере,
Коли час розлуки приходить
І сумно відразу стає.
За мрії високі, прекрасні,
Що роблять щасливими нас,
Є плата-жорстока реальність,
Прозріння пекучого час.
Самітністю платим за гордість,
І працею платим за честь.
Напевно якась справедливість
У цій непорушності єсть.
Можливо, що все так і треба,
Що в цім - справедливість буття-
Скупий нехай двічі заплотить
І дурнів хай учить життя.
Та боляче дуже дивитись.
Як дорого платим за те,
Що часом за правду сприймаєм
Чиєсь говоріння пусте.
1971
