Я-Бог Війни
Я - Бог Війни. Мене Ви пробудили.
Коли так мирно й солодко спалось
Коли пташки так серденьку співали
Немов би в казці тій мені жилось
Мавки волосся гладили,
Русалі - забовляли
У чарах забуття я мандрував.
Дитиною, здавалось колисали
І ніжний голос неньки зігрівав.
Я Бог Війни. Але так миру прагнув
Кохання все життя повсюд шукав.
Але коли моє кохання хтось на очах
Загарбницьких розп'яв ..
Коли пташок сполохали чарівних,
Коли весна заплакала в Раю..
Чи буде вам від того нині дивно
Що я в бою вже кров із кубків п'ю?
По вінця її ..щедро наливаю
Та виголошую промову у сльозах
Що далі буде... Я того не знаю.
Але мій меч - закон і вічний страх
Моя рука не зупиниться в карі
Не чую більше в серці я жалю
Я брат Семарглу і Богині Марі
Домовленостей я не визнаю!
Ан. Бук- Стефко
