Я - Бог війни

Я-Бог  Війни

Я  -  Бог  Війни.  Мене  Ви  пробудили.
Коли    так  мирно  й  солодко  спалось
Коли  пташки  так  серденьку  співали  
Немов  би    в  казці  тій  мені  жилось

Мавки  волосся  гладили,  
Русалі  -  забовляли
У  чарах  забуття  я  мандрував.
Дитиною,  здавалось    колисали
І  ніжний  голос  неньки  зігрівав.

Я  Бог  Війни.  Але  так  миру  прагнув
Кохання  все  життя  повсюд  шукав.
Але  коли  моє  кохання  хтось  на  очах
Загарбницьких  розп'яв  ..

Коли  пташок  сполохали  чарівних,
Коли  весна  заплакала  в    Раю..
Чи  буде  вам  від  того  нині  дивно
Що  я  в  бою  вже  кров  із  кубків  п'ю?

По  вінця  її  ..щедро  наливаю

Та  виголошую  промову  у  сльозах
Що  далі  буде...  Я  того  не  знаю.
Але  мій  меч  -  закон  і  вічний  страх

Моя  рука  не  зупиниться  в  карі
Не  чую  більше  в  серці  я  жалю
Я  брат  Семарглу  і  Богині  Марі
Домовленостей  я  не  визнаю!

Ан.  Бук-  Стефко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2025
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)