Ситий голодному не вірить,
Їм наше горе не болить...
Сусіда маєм гірше звіра,
Щодня біда від них летить.
Крик розпачу по всій країні,
Війна збирає янголят...
Здаля спостерігають свині,
Не заважають нас вбивать.
Охрипли від ридання люди,
Нам сльози душі опекли...
Ще й ненажерливі приблуди,
Мамона чорного сини.
Грабують нас! Скоти мерзенні!
І забирають право Жить!
Та знайте, виродки зелені,
Надію нашу вам не вбить!
Це ж Сатаною треба бути,
Так красти, щоб під час війни!
Страждань людей своїх не чути!
А скільки з вашої вини
Навіки в небо полетіли...
Такі ж ви вбивці, як русня!
В крові ви руки утопили,
Як же ненавиджу вас я!
Ви крали захист наш, не гроші:
Ракети, дрони, ППО!
Хай відхаркнуться вам розкоші,
Кров'ю невинних! Ви це зло!
Тікайте! Тільки точно знаю:
Господня кара не мине.
Де б не були, в якому краї,
Розплата вас наздожене.́