Стиха вечір заповнює небо
У повітрі м"яка прохолода
Кава стигне, покірно чекає
Коли серце наповниться словом
Час на мить подарує нам вічність
І забудемо трохи де ми
До світанку так мало часу
НЕ вповідані є ще теми
Щось не сказаним залишиться знову
П"ять хвилин ...щоразу замало
Прощавай переходить в вітання
Ми давно одне одного знали