Соковиті плоди, що пристрасть лише ростить,
Зачаровуючи колише вологий очерет.
Знову щира я в пристрасті своїй,
Соковиті груди, як зрілий плід,
Мій погляд там, блукаючи, знімає покрив.
Вибух у потоці, знову бурхливо кінчаю,
Не знаючи меж радість смакую.
Відчуваєш міць, Лютий?
Виття ..
Взявши - віддай віддай сповна
Луна
О да!
Тобі скажу, мій любий:
-Ти на колінах поруч стій!
-Зі мною пізнай увесь кайфовий біль.
Тобі скажу, мій любий:
-Тут розділи зі мною біль!
-По краплині біль пронзає кров.
-Кричи і стій!
-Кричи...
співай!
-Як вовк із Місяцем, співай про кохання,
співай про кохання.
Відчуваєш міць,
Лютий...
виття ....
Взявши - віддай,
віддай сповна
Луна ..
-Не мить, не година,
А до ранку, тоді й зійде любові зоря.
-Мою косу ти намотай, стій до ранку, не відлітай!
Не відлітай!
Відчуваєш міць ?
-Пізнай же біль!
-Будь тут, зі мною.
-Кохаю тебе, мій любий!
Вітри можуть змінюватися, але любов любов любов залишається
Крізь усі радощі і всі болі
Ми завжди горимо в коханні, ми завжди були коханням
І залишимося любов'ю
О,яка пристрасть,гарячі почуття! 
