Чую крізь скрегіт серця на ранок
Шелест осінніх трав.
Вчора коханій я наостанок
Всього себе віддав.
Вчора гриміли синхронним боєм
Наші палкі світи.
Кожну шпарину налив собою,
Перш ніж навік піти.
Осінь мій слід листопадом вкрила.
Мряка і дощ, і мла.
Що ти зі мною, рідна, зробила?
Випалила до тла.