Приїзд, від'їзд - горілки пляшка,
Закуски обмаль - лиха тут нема.
Як огірок та шматок сала,
Так ми зустрілись недарма.
Горілку в пиво доливаєм,
Хрестини, поминки справляєм,
Всі свята нею відзначаєм,
Тверезі не живем – страждаєм.
На чужині десь вина п'ють,
У віскі соду добавляють.
От неможливо й уявить,
Що в нас отак відпочивають.
Завжди і всюди оковиту цінували,
Як не було - одеколон вживали.
Куди піде прогрес не знаємо,
Та наркоманів різних зневажаємо.
І наша молодь має так триматися,
Традиції щоб далі зберігалися:
Зранку не пить, розсолом похмелятися,
Щоб під парканом не валялися.
Колись лиш брагу усі пили,
Нужденно наші предки жили!
Тепер зубрівки та перцівки п'ють,
Столичну та горілку Абсолют.
Ми навіть спирт спроможні пити,
Та й гарний самогон не зневажаємо.
П'ємо, щоб легше стало жити,
Але навіщо живемо - не знаємо…
(з російської) 31/1/2023
