Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Себастіані: Левиафан - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Себастіані відповів на коментар Лев Степовий, 15.02.2023 - 19:44
Так, вона йому вже стала кісткою в горлі! ![]() ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Сара Ґоллард, 12.02.2023 - 16:49
І Вам сердечно дякую, що не забуваєте за мене. ![]() ![]() ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Валерій Лазор, 05.02.2023 - 16:52
Спасибі за високу похвалу. Приємно, що завітали. ![]() ![]() Олекса Світлий, 05.02.2023 - 01:59
Досить цікавим вийшов образ "стозевного чудища" Левіафана. Втім, він має своє справжнє метафізичне ім'я,енергетичну силу і призначення, що детально описано в книзі Даніїла Андрєєва "Роза Мира". Інтуїтивно інколи творчі люди відчувають такі "глибини", що пересічна людина і помислити не спроможна. Вам це чітко і влучно вдалося. ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Олекса Світлий, 05.02.2023 - 16:55
Дякую за візит і відгук, Олексо! Даніїл Андрєєв - оригінальний фантаст, як на мене. Але його поезія подобається мені значно більше, ніж "Роза Мира".![]() ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 05.02.2023 - 16:57
Дякую за підтримку, Вікторе! ![]() ![]() Горова Л., 04.02.2023 - 20:07
Сильно написали и ладно. Ещё до большой войны ( после 2014) смотрела фильм Андрея Звягинцева с аналогичным названием. До сих пор осталось послевкусие. Он вышел в 2014 . Эти рёбра кита на берегу до сих пор в глазах. Господи, когда же он сдохнет...![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Горова Л., 05.02.2023 - 16:58
Эта рыба-кит уже здорово гниет - с головы, естественно.![]() ![]() Кадет, 04.02.2023 - 19:47
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Кадет, 05.02.2023 - 17:03
Спасибо за отзыв. Первоначально было именно "отливают кровью волны", но заменила на "красным": во-первых, тут "красные приливы", зловещее довольно явление, во-вторых, это цвет не только крови, но и знамен, под которыми так любили (и любят) ее проливать. ![]() |
|
![]()
|