Вибиті шибки. Розтяті двері.
В тіла храмі вітер віє, тужить.
На Святвечір малося по вірі
Вимити, зігріти рвану душу.
Зірка сходить. В відчуттях провалля.
Служба в церкві не відмила бруду.
Закоцюбле серце не відтало.
Радість не ввірвалась в палі груди.
Стан такий – великий гріх. Це знаю.
Найсвітліше свято Різдва правди.
Та болить, що з ворогом єднає.
На вустах недобрий присмак зради.
